Обґрунтування педагогічних умов у процесі формування конфліктологічної культури в майбутніх фахівців технічних спеціальностей

Abstract

Стаття висвітлює особливості технічних вищих навчальних закладів та його специфіку до викладання гуманітарних дисциплін, які сприяють формуванню конфліктологічної культури в майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Розробка концепції, принципи, компоненти, критерії, рівні системи формування конфліктологічної культури робить неможливим оминути увагою педагогічні умови формування конфліктологічної культури. Розглядаються підходи науковців до ролі педагогічних умов в освітньому процесі та їх необхідність для функціонування всіх ланок педагогічної системи. Подаються визначення «умови», «педагогічні умови». Автор пропонує педагогічні умови у процесі формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей: регулярний контроль динаміки сформованості рівня конфліктологічної культури для корекції та управління цим процесом (допомагає спрямувати, спланувати та розробити подальший план навчальної діяльності, який допоможе в подальшому корегувати навчальний процес студента та дасть змогу прогнозувати напрям його потреб у гуманітарних знаннях); стимулювання мотивації студентів, щодо отримання гуманітарних знань, особистісно-значущого досвіду та неперервного самоосвітнього розвитку власної конфліктологічної культури (мотивація розглядається як особистісна, тобто, така, яка залежить від самої людини, і самоосвіта є як результат високої особистісної мотивації); доповнення змісту професійного навчання психолого-особистісною атмосферою шляхом створення сприятливих умов адаптації до вивчення гуманітарних дисциплін за рахунок суб`єкт-суб`єктної взаємодії викладач-студент (вимагає від викладача застосування нових педагогічних підходів з використанням інноваційних та інтерактивних технологій. Традиційні форми навчання не зможуть надати рівноправної взаємодії студента та викладача, а при традиційних формах роботи викладач буде домінуючим в навчально-виховному процесі, що не дасть змоги студентові до позитивної адаптації, що спричинятиме виникнення конфліктів між студентом та викладачем. Деструктивне спілкування не дасть змоги студентові в майбутньому сформувати для себе правильну модель професійної поведінки та спілкування з колегами, що суперечить меті формування конфліктологічної культури); інтегрування гуманітарних знань у професійну компетентність фахівців технічних спеціальностей, які сприяють сформованості знань конфліктологічної культури за фахом (умова є необхідною для формування високого конкурентноспроможного рівня конфліктологічної культури, оскільки важливим є розуміння, вміння, використання гуманітарних, спеціалізованих, технічних, фундаментальних та інших знань як єдиного цілого в професійному середовищі); культивування творчого хисту майбутнього фахівця в контексті формування конфліктологічної культури (творчість у професійному становленні розглядається як найвищий прояв засвоєння знань. Особистість, яка володіє достатніми знаннями, може проявляти творчість у діях, що дасть змогу використання інтерактивних технологій навчання).

The article highlights the peculiarities of technical higher educational institutions and its specificity in the teaching of humanitarian disciplines that contribute to the formation of conflictological culture among future specialists in technical specialties. The development of the concept, principles, components, criteria, levels of the formation of conflictological culture makes it impossible to ignore the pedagogical conditions of the formation of conflictological culture. The approaches of scientists to the role of pedagogical conditions in educational process and their necessity for functioning of all parts of the pedagogical system are considered. The definition of \"conditions\", \"pedagogical conditions\" is given. The author offers pedagogical conditions in the process of formation of the conflictological culture of future specialists of technical specialties: regular monitoring of the dynamics of formation of the level of conflict culture for correction and management of this process (helps to direct, plan and develop a further plan of educational activity, which will help to further correct the student`s educational process and allow to forecast the direction of his needs in humanitarian knowledge); stimulating students` motivation for obtaining humanitarian knowledge, personality-significant experience and continuous self-educational development of their own conflictological culture (motivation is considered as personal, that is, one that depends on the person himself, and self-education is a result of high personal motivation); supplementing the content of professional training in a psycho-personal atmosphere by creating favorable conditions for adapting to the study of humanities at the expense of subject-subject interaction teacher-student (requires the teacher to apply new pedagogical approaches using innovative and interactive technologies.Traditional forms of training will not be able provide an equal interaction between a student and a teacher, and in traditional forms of work, the teacher will be dominant in the educational process that will not allow the student to positive adaptation that will cause conflict between a student and a teacher, and destructive communication will not allow the student in the future to form a proper model of professional behavior and communication with colleagues, which contradicts the goal of forming a conflict culture); the integration of humanities into the professional competence of specialists of technical specialties, which contribute to the formation of knowledge of conflict culture in the specialty (the condition is necessary for the formation of a high competitive level of conflict culture, since it is important to understand, skills, use of humanitarian, specialized, technical, fundamental and other knowledge as a single the whole in a professional environment); cultivating the creative skill of a future specialist in the context of forming a conflict culture (creativity in professional development is considered to be the highest expression of knowledge acquisition.