Трансверсальна самість в епоху глобалізації (до обґрунтування трансформативних стратегій вищої освіти)

Abstract

Контекст глобальних трансформацій вимагає трансформативних стратегій вищої освіти, спрямованих на формування автономного індивіда, здатного долати ризики та відповідати на виклики глобалізації і становлення інформаціоналізму як нового способу розвитку цивілізації. Реалізація трансформативних стратегій вищої освіти в змістовному аспекті вимагає інтер- і трансдисциплінарних методологій дослідження процесу трансформативного навчання дорослих, спрямованого на розвиток «цілісної людини», а не тільки його раціонально-когнітивних складових. В рамках такого холістичного підходу постає питання про природу трансформативних змін основної онто-антропологічної складової освітнього процесу, а саме феномену самості. З метою прояснення напрямів і завдань трансформативного навчання розглядається динаміка феномену самості на тлі зміни концептуального ландшафту культури. Застосовуються трансдисциплінарні підходи до його дослідження і обґрунтовується релевантність концепту трансверсальної самості як процесуально-діалогової єдності відмінностей у просторі лімінальності на глобальному та індивідуальному рівнях.

Контекст глобальных трансформаций требует трансформативных стратегий высшего образования, направленных на формирование автономного индивида, способного преодолевать риски и отвечать на вызовы глобализации и информационализма как нового способа развития цивилизации. Реализация трансформативных стратегий высшего образования в содержательном аспекте требует интер- и трансдисциплинарных методологий исследования процесса трансформативного обучения взрослых, направленного на развитие «целостного человека», а не только его рационально-когнитивных составляющих. В рамках такого холистического подхода возникает вопрос о природе трансформативных изменений основной онто-антропологической составляющей образовательного процесса, а именно феномена самости. С целью прояснения направлений и задач трансформативного обучения рассматривается динамика феномена самости на фоне изменения концептуального ландшафта культуры. На основе примения трансдисциплинарных подходов к его исследованию обосновывается релевантность концепта трансверсальной самости как процессуально-диалогового единства различий в пространстве лиминальности на глобальном и индивидуальном уровнях.

The context of global transformations requires transformative strategies of higher education aimed at forming an autonomous individual that can overcome risks and respond to the challenges of globalization and informationalism as a new way of civilization development. The implementation of transformative higher education strategies in the content aspect requires interdisciplinary and transdisciplinary methodological approaches to the process of transformative adult learning aimed at development an "Holistic Subjectivity", and not only its rationally-cognitive components. Within the framework of this holistic approach, the question arises of the nature of the transformative changes in the basic ontological anthropological component of the educational process, namely, the phenomenon of the Self. In order to clarify the directions and tasks of transformative learning, the dynamics of the phenomenon of self is examined against the background of a change in the conceptual landscape of culture. Based on the application of transdisciplinary approaches the relevance of the concept of the transversal self is substantiated as a process-dialogue unity of differences in the liminal space at the global and individual levels.