Університетська наука і когнітивні розриви

Abstract

Запропоновано пояснення процесів формування, передачі та розповсюдження знань як виправданих істинних переконань із позицій наявності когнітивних розривів між індивідуумом і його текстом або промовою, а також урахування неможливості збереження тотожності знань при передачі між людьми. Ми вважаємо, що викладач, не маючи прямої можливості отримати беззаперечні знання «інших» як обґрунтоване переконання, змушений повторювати дослідження, щоб отримати свої власні переконання і систематизувати навчальний матеріал, його методологічну розробку для навчання студентів. Такі дослідження викладачів використовують «слабкі» версії знань, які корисні для навчального процесу, але в умовах ослаблення стандартів пізнання можуть привести до паранауки. Показано, що через когнітивні розриви знання викладача не може дорівнювати знанням його авторів-дослідників, однак і навчальні тексти та лекції не представляють всіх знань викладачів. У ланцюгу від дослідника до студента мають місце декілька когнітивних розривів не лише через так зване приховане знання, а й через неможливість відтворити у навчальному матеріалі весь контекст свідомості як дослідників так і викладачів. Наявність когнітивних розривів повинна враховуватись при стимулюванні пізнання дослідників та викладачів, які відрізняються за цілями, цінностями та підходами щодо досліджень. При цьому слід мати на увазі, що обидва види досліджень, - і одержання нових знань на передньому краї пізнання, і пошук з метою систематизації знань та підвищення їх досконалості для викладання, - є невід'ємними складовими діяльності університету.

It is proposes an explanation of the processes of formation, transmission and dissemination of knowledge as a justified true belief from the standpoint of the existence of cognitive gaps between an individual and his text or speech, as well as the impossibility to preserve the knowledge identity in transmission between people. We think that the teacher, which not having a direct opportunity to obtain unquestionable knowledge «of others» as justified belief, is forced to repeat the study to gain his own beliefs and to systematize the educational material, his methodological elaboration for the students teaching. Such researches of lecturers use «weakened» versions of knowledge which are useful for the educational process, but in conditions of weakening of standards of science can lead to parascience. It is shown that due to cognitive gaps, the teacher's knowledge can't be equal to the knowledge of his research authors, but the textbooks and lectures do not represent all the knowledge of the teachers. In the chain from the researcher to the student there are several cognitive gaps not only through the so-called tacit knowledge, but also because of the inability to reproduce the entire context of researchers' and teachers' consciousness in the educational material. The presence of cognitive gaps should be taken into account when stimulating the cognitive activities of researchers and teachers which differ in their goals, values and research approaches. It should be borne in mind that both types of research - the acquisition of new knowledge at the forefront of science, and the search for systematization of knowledge and improving their excellence for teaching - are integral components of the University's activities.