Цифрова педагогіка у контексті підвищення якості освітніх послуг

Abstract

Трансформація освітнього процесу передбачає створення гнучкої й адаптивної системи освіти, що відповідає запитам цифрової економіки та забезпечує максимально повне використання потенціалу цифрових технологій. У статті встановлено, що цифрова педагогіка використовує цифрові інструменти для підвищення якості навчання. Досліджено зміст цифрової педагогіки як науки про цілеспрямовану і систематичну діяльність, пов`язану із формуванням особистості, науки про зміст форми, методи виховання і навчання за допомогою інформаційних технологій та Інтернету. Наголошено на тому, що ключовим словом у цьому визначенні є “педагогіка”, а “цифра” – лише механізм інноваційного розвитку освітнього процесу. Зазначено, що важливою складовою частиною життєвих навичок сучасних школярів є цифрова грамотність, яка дедалі частіше пов`язується з технологічною грамотністю (комп`ютерною та ІКТ-грамотністю). Розглянуто осно- вні цифрові комптентності учня та педагогічного працівника, що базуються на цифровій грамотності. Обґрунтовано, що основна відмінність цифрової дидактики від класичної полягає у зміщенні фокусу на проектування процесу навчання. У класичній дидактиці зміст задається ззовні, а у цифровій – проектується вчителем. Розглянуто нові компетенції, якими повинен володіти вчитель як проектувальник освітнього процесу. Охарактеризовано засоби цифрової дидактики: персоналізований освітній процес, цифрові педагогічні технології та метацифрові освітні комплекси. Проаналізовано зміст основних педагогічних технологій, що забезпечують цифрову трансформацію освітнього процесу: технологію дистанційного навчання, у т. ч. з використанням адаптивних систем навчання та комплексної кейс-технології; технології змішаного навчання (у т. ч. технологію “перевернутого класу”), мобільного навчання; технології організації проектної діяльності учнів. Зроблено висновок, що ці педагогічні технології забезпечують перехід від доцифрового до цифрового освітнього процесу, але не виключають можливість використання традиційних педагогічних технологій і методів навчання у цифровому освітньому процесі.

The transformation of the educational process involves the creation of a flexible and adaptive education system that meets the demands of the digital economy and ensures the fullest use of the potential of digital technologies. The article finds that digital pedagogy uses digital tools to improve the quality of learning. The content of digital pedagogy as a science of purposeful and systematic activity related to the formation of personality, the science of the content of form, methods of education and training with the help of information technology and the Internet is studied. It is emphasized that the key word in this definition is “pedagogy”, and “number” is only a mechanism of innovative development of the educational process. It is noted that an important component of the life skills of modern schoolchildren is digital literacy, which is increasingly associated with technological literacy (computer and ICT literacy). The basic digital competencies of the student and the pedagogical worker based on digital literacy are considered. It is substantiated that the main difference between digital and classical didactics is to shift the focus to the design of the learning process. In classical didactics, the content is set from the outside, and in digital didactics is designed by the teacher. New competencies that a teacher should have as a designer of the educational process are considered. The main components of digital pedagogy are characterized: personalized educational process, digital pedagogical technologies and meta-digital educational complexes. The content of the main pedagogical technologies that provide digital transformation of the educational process is analyzed: distance learning technology, incl. using adaptive learning systems and integrated case technology; blended learning technologies (including inverted classroom technology), mobile learning; technologies of organization of project activity of students. It is concluded that these pedagogical technologies provide the transition from pre-digital to digital educational process, but do not exclude the possibility of using traditional pedagogical technologies and teaching methods in the digital educational process.