Саморозвиток суб’єктності особистості: від суб’єктно-генетичного до комунікативно-генетичного підходу

Abstract

В статті досліджено питання природи суб’єктності особистості та джерел розвитку як якостей суб’єктності так і суб’єктності як цілісного явища – суб’єкта. Визначено, що в сучасній психолого-педагогічній науці домінуючим є підхід, який базується на ідеї «саморозвитку суб’єктності особистості». Особливо активно торує шлях суб’єктно-генетичний підхід до розвитку суб’єктності особистості та особистості загалом. Цей підхід базується на тому, що окремій людині притаманні суб’єктні інтенції і потенції, які несуть в собі сутнісний код, індивідуальний проект людського буття, інтенцію і потенцію становлення людини людиною. Суб’єктно-генетичний підхід здійснив важливий прорив в дослідженні сутності та розвитку суб’єктності особистості. Але, в основу явища та поняття «суб’єктність», розробниками цього підходу закладене проблемне підгрунття, яке полягає в тому, що як і онтологічною так і інструментальною основою суб’єктності особистості визначається діяльність (активність). Адже саме діяльнісний підхід до буття людини (особистості), наряду з філософією «свідомості-Я», стали основою породження в історичному процесі західної культури та цивілізації людини монологічної та авторитарної, стали причиною духовної (моральної) та екологічної кризи ХХ ст. В статті ми доводимо, що основою актуалізації «суб’єктних інтенцій» особистості є не діяльність (активність), а взаємодія, яка є елементом більш широкого явища комунікативності. З іншого боку, діяльність залишається важливим чинником розвитку суб’єктності, але як складова взаємодії. Комунікативність (взаємодія) є онтологічною та інструментальною основою розвитку суб’єктних інтенцій особистості. Саме в процесі внутрішньої та зовнішньої комунікативності як системи «Я – Інший» відбувається віковий процес розвитку та актуалізації генетичних інтенцій суб’єктності. На основі проведеного дослідження в статті аргументується актуальність розробки комунікативно-генетичного підходу до розвитку суб’єктності особистості.

Аbstract. The article examines the nature of personal subjectivity and the sources of development of both the subjectivity qualities and subjectivity as an integral phenomenon – subject. It is determined that the approach based on the idea of "self-development of personality subjectivity" dominate in modern psychological and pedagogical science. The subject and genetic approach to the development of personal subjectivity and individual as a whole is particularly active. This approach is based on the fact that the individual is characterized by subject intentions and potentials, which contain the essential code, individual project of human existence, intention and potential of human development. The subject and genetic approach has made an important breakthrough in the study of the essence and development of personal subjectivity. According to the developers of this approach, the phenomenon and concept of "subjectivity" is based on problematic background, which consists in the fact that activity is determined both as ontological and instrumental basis of personal subjectivity. After all, it was the activity-based approach to human (personality) existence, along with the philosophy of "consciousness-I", that became the basis for generating monologue and authoritarian personality in the history of Western culture and civilization, and caused the spiritual (moral) and environmental crisis of the twentieth century. In the article, we prove that the basis for updating the "subject intentions" of the individual is not activity, but interaction, which is an element of a broader phenomenon of communication. On the other hand, activity remains an important factor in the development of subjectivity, but as a component of interaction. Communication (interaction) is ontological and instrumental basis for the development of subject intentions of the individual. It is in the process of internal and external communication as a system of "I-Other" that the age-old process of development and actualization of genetic intentions of subjectivity takes place. Based on the conducted research, the article argues for the relevance of developing communicative and genetic approach to the development of personal subjectivity.