Застосування наночастинок оксиду титану для підвищення властивостей силікатного пористого бетону
Анотації
Nanotechnology is increasingly used in various industries, and the construction industry is no exception.
One of the promising directions is the use of nanoparticles of titanium oxide (TiO₂) for the modification of
silicate porous concrete (gas silicate). Titanium oxide significantly improves the physical and chemical
properties of concrete, making it stronger, durable and resistant to aggressive environmental conditions. The
main advantages of using TiO₂ include improved mechanical properties, creation of self-cleaning surfaces
due to photocatalytic properties, increased fire resistance and reduced thermal conductivity, making
concrete an effective thermal insulation material. In addition, TiO₂ helps reduce the environmental impact
of building materials, reducing the need for chemical cleaning agents and helping to purify the air. To
achieve the maximum effect, it is necessary to take into account the optimal concentration of nanoparticles
and the technological aspects of their introduction into concrete mixtures. The prospects for the use of TiO₂
in construction promise significant improvements, but require further research and an economic evaluation
of the feasibility of implementation. Нанотехнології знаходять все більше застосування у різних галузях промисловості, і будівельна індустрія не є винятком. Одним із перспективних напрямків є використання наночастинок оксиду титану (TiO₂) для модифікації силікатного пористого бетону (газосилікату). Оксид титану значно покращує фізичні та хімічні властивості бетону, роблячи його більш міцним, довговічним і стійким до агресивних умов навколишнього середовища. Основні переваги використання TiO₂ включають покращення механічних характеристик, створення самоочищувальних поверхонь завдяки фотокаталітичним властивостям, підвищення вогнестійкості та зниження теплопровідності, що робить бетон ефективним теплоізоляційним матеріалом. Крім того, TiO₂ сприяє зниженню екологічного впливу будівельних матеріалів, зменшуючи потребу в хімічних засобах для чищення і сприяючи очищенню повітря. Для досягнення максимального ефекту необхідно враховувати оптимальні концентрації наночастинок та технологічні аспекти їх введення в бетонні суміші. Перспективи використання TiO₂ в будівництві обіцяють значні покращення, однак вимагають подальших досліджень та економічної оцінки доцільності впровадження.
URI:
https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/48537