Architecture of digital innovations as a determinant of strategic resilience of an enterprise

Abstract

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення стратегічної резильєнтності підприємств у контексті цифрової трансформації, де архітектоніка цифрових інновацій виступає ключовим фактором адаптивності та конкурентоспроможності. Метою дослідження було обґрунтувати роль архітектоніки цифрових інновацій як детермінанти стратегічної резильєнтності підприємств. Методологія дослідження ґрунтувалася на використанні методів системно-структурного та компаративного аналізу для ідентифікації параметрів цифрової архітектури, а також економіко-математичного моделювання для розробки матриці її функціональної ролі у забезпеченні адаптивного потенціалу бізнесу. Акцептовано, що в умовах зростаючої турбулентності екзогенних чинників та цифрової трансформації економіки архітектоніка цифрових інновацій виступає ключовою детермінантою стратегічної резильєнтності підприємства. Розглянуто концептуальні параметри цифрової архітектоніки (технологічний базис, адаптивність, предиктивність) та їхній вплив на трансформацію традиційних моделей управління. Проаналізовано динаміку інтеграції цифрових компонентів в операційну діяльність підприємств України, що дозволило виявити кореляцію між рівнем технологічного потенціалу та швидкістю відновлення бізнесу після кризових шоків. Встановлено, що фрагментарність впровадження рішень, кіберризики та дефіцит цифрових компетенцій є дестабілізуючими факторами, які нівелюють стратегічний потенціал цифрової архітектури. На основі проведеного аналізу запропоновано етапність формування цілісної архітектоніки та матрицю її функціональної ролі у забезпеченні резильєнтності суб’єктів господарювання. Доведено, що лише комплексний підхід до поєднання технологічних драйверів із стратегічними цілями розвитку дозволяє забезпечити довгострокову адаптивну стійкість та конкурентоспроможність підприємства в глобальному цифровому просторі. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування запропонованого архітектурного підходу та інноваційного інструментарію керівниками вищої ланки, антикризовими менеджерами та фахівцями з цифрового розвитку для проектування гнучких стратегій управління, що забезпечують високу резильєнтність підприємств у критичних умовах.

The relevance of the study is determined by the need to increase the strategic resilience of enterprisesin the context of digital transformation, the architecture of digital innovations is a key factor in adaptability and competitiveness. The aim of the study was to substantiate the role of the architecture of digital innovations as a determinant of the strategic resilience of enterprises. The research methodology was based on the use of systemic-structural and comparative analysis methods to identify the parameters of digital architecture, as well as economic-mathematical modelling to develop a matrix of its functional role in ensuring the adaptive potential of business. It is accepted that in conditions of growing turbulence of exogenous factors and digital transformation of the economy, the architecture of digital innovations is a key determinant of the strategic resilience of an enterprise. The conceptual parameters of digital architecture (technological basis, adaptability, predictability) and the irimpact on the transformation of traditional management models are considered. The dynamics of the integration of digital components into the operational activities of Ukrainian enterprises are analysed, which has made it possible to identify rs that negate the strategic potential of digital architecture. Based on the analysis, a phased approach to the formation of a holistic architecture and a matrix of its functional role in ensuring the resilience of economic entities are proposed. It has been proven that only a comprehensive approach to combining technological drivers with strategic development goals can ensure the long-term adaptive stability and competitiveness of an enterprise in the global digital space. The practical value of the study lies in the possibility of applying the proposed architectural approach and innovative tools by senior managers, crisis managers and digital development specialists to design flexible management strategies that ensure high resilience of enterprises in critical conditions