Цифрові інструменти для роботи з автентичними технічними текстами у підготовці майбутніх інженерів-будівельників

Abstract

The article explores the possibilities of using digital tools for working with authentic English-language technical texts in the training process of future civil engineers. In view of the increasing demands of modern construction related to international standards and participation in global projects, the development of foreign language professional competence is becoming an integral part of professional education.Particular attention is paid to the analysis of typical sources such as technical standards (Eurocode, ISO), installation manuals, technical data sheets, and scientific articles, which are characterized by high terminological density, complex syntactic structures, and specific linguistic features. The article argues that traditional approaches to working with such texts (sequential translation, mechanical memorization of terms) are ineffective for developing real professional skills. Therefore, the integration of modern digital resources—machine translation tools (DeepL, Linguee), corpus technologies (Sketch Engine, AntConc), online learning platforms (Moodle, Edmodo, Open edX), and interactive services (Quizlet, Wordwall, LearningApps)—can significantly improve the quality of instruction. The use of these tools enhances not only comprehension of technical content but also the development of critical thinking, analytical abilities, teamwork skills, and intercultural communication, all of which are crucial for professional mobility. Educational formats such as case studies, mini-projects, collaborative text editing in Google Docs, and the creation of thematic glossaries bring the learning process closer to real-life professional contexts, making it more interactive and personalized. The article particularly emphasizes the pedagogical support necessary for the effective use of machine translation as a means of developing editing skills and critical analysis of translations, preventing superficial language processing. Digital technologies allow students to develop individual learning strategies, thereby enhancing their autonomy and motivation. The article concludes that further research should focus on methodological recommendations for integrating digital linguistic technologies into construction engineering curricula, as well as on studying the effectiveness of specific tools across different technical text genres and in blended or distance learning formats.

У статті досліджуються можливості використання цифрових інструментів для роботи з автентичними англомовними технічними текстами в процесі підготовки майбутніх інженерів-будівельників. З огляду на зростаючі вимоги сучасного будівництва, пов`язані з міжнародними стандартами та участю у глобальних проєктах, формування іншомовної професійної компетентності стає невід`ємною складовою професійної підготовки. Особлива увага приділяється аналізу типових джерел, таких як технічні стандарти (Eurocode, ISO), інструкції з монтажу, технічні паспорти, а також наукові статті, які характеризуються високою термінологічною насиченістю, складною синтаксичною структурою та специфічними мовними рисами. У статті аргументується, що традиційні методи роботи з такими текстами (послідовний переклад, механічне запам`ятовування термінів) є малоефективними для формування реальних професійних навичок. Тому впровадження сучасних цифрових ресурсів –машинного перекладу (DeepL, Linguee), корпусних технологій (Sketch Engine, AntConc), онлайн-освітніх платформ (Moodle, Edmodo, Open edX) та інтерактивних сервісів (Quizlet, Wordwall, LearningApps) –дозволяє значно підвищити якість навчання. Використання цих інструментів сприяє не лише кращому розумінню змісту технічних текстів, а й розвитку критичного мислення, аналітичних здібностей, навичок командної роботи та міжкультурної комунікації, що є важливими аспектами професійної мобільності. Навчальні формати, зокрема кейс-заняття, мініпроєкти, колективне редагування текстів у Google Docs, створення тематичних глосаріїв, наближають освітній процес до реалій професійної діяльності, роблячи його інтерактивним і персоналізованим. Особливо підкреслюється роль педагогічного супроводу в ефективному використанні машинних перекладачів як інструменту для розвитку навичок редагування та критичного аналізу перекладу, що запобігає поверхневому сприйняттю мовного матеріалу. Завдяки цифровим технологіям студенти можуть самостійно формувати індивідуальні стратегії навчання, що підвищує їхню автономність і мотивацію. У висновках статті відзначено, що подальші дослідження мають зосередитися на методичних рекомендаціях для інтеграції цифрових лінгвістичних технологій у навчальні програми будівельних спеціальностей, а також на вивченні ефективності окремих інструментів у різних жанрах технічних текстів і умовах змішаного та дистанційного навчання