| dc.contributor.author | Остапенко, О. П. | uk |
| dc.contributor.author | Поліщук, В. В. | uk |
| dc.contributor.author | Сталінський, Б. В. | uk |
| dc.contributor.author | Polishchuk, V. V. | en |
| dc.contributor.author | Stalinskyi, B. V. | en |
| dc.date.accessioned | 2026-09-03T10:23:26Z | |
| dc.date.available | 2026-09-03T10:23:26Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.identifier.citation | Остапенко О. П., Поліщук В. В., Сталінський Б. В. Досвід ЄС у підтримці енергоємних підприємств на шляху до кліматичної нейтральності // Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. Електрон. текст. дані. 2026. URI: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/29736. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52745 | |
| dc.description.abstract | У дослідженні систематизовано та критично оцінено досвід Європейського Союзу у сфері декарбонізації та надання підтримки енергоємним підприємствам на шляху до досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Досліджено еволюцію та сучасний стан системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS), зокрема особливості розподілу безоплатних квот та функціонування ринкового стабілізаційного резерву. Детально проаналізовано механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) як новий інструмент запобігання «витоку вуглецю» та вирівнювання умов міжнародної конкуренції, а також висвітлено практичні труднощі його імплементації. Розглянуто ключові фінансові інструменти ЄС, включаючи Фонд інновацій, Фонд модернізації, Програму «Горизонт Європа» та Фонд справедливого переходу. Окрему увагу приділено технологічним шляхам модернізації найбільш проблемних секторів (металургії, цементної та хімічної промисловості), зокрема впровадженню технологій прямого відновлення заліза на водні (H₂-DRI), уловлюванню та зберіганню вуглецю (CCS/CCU). Визначено структурні обмеження кліматичної політики ЄС, серед яких роздробленість фінансових інструментів та географічна нерівномірність стартових умов держав-членів. На основі європейського досвіду сформульовано практичні рекомендації для державної політики України щодо розбудови національної системи торгівлі викидами, залучення коштів фінансових інструментів (зокрема Ukraine Facility) та підготовки промисловості до вимог CBAM в умовах повоєнної відбудови на низьковуглецевій основі. | uk |
| dc.description.abstract | The investigation systematizes and critically evaluates the experience of the European Union in decarbonizing and supporting energy-intensive industries on their path toward achieving climate neutrality by 2050. The evolution and current state of the EU Emissions Trading System (EU ETS) are investigated, specifically focusing on the features of free allocation and the functioning of the Market Stability Reserve. The | en |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | ВНТУ | uk |
| dc.relation.ispartof | Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. | uk |
| dc.relation.uri | https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/29736 | |
| dc.subject | кліматична нейтральність | uk |
| dc.subject | енергоємні підприємства | uk |
| dc.subject | декарбонізація | uk |
| dc.subject | систематоргівлі викидами (EU ETS) | uk |
| dc.subject | CBAM | en |
| dc.subject | фонд інновацій | uk |
| dc.subject | зелений водень | uk |
| dc.subject | уловлювання вуглецю (CCS) | uk |
| dc.subject | повоєнне відновлення України | uk |
| dc.title | Досвід ЄС у підтримці енергоємних підприємств на шляху до кліматичної нейтральності | uk |
| dc.type | Thesis | |
| dc.identifier.udc | 502.131.1:338.45:620.9 | |
| dc.relation.references | , водень і безвуглецеві промислові процеси. 4 У лютому 2023 року Єврокомісія оприлюднила «Промисловий план Зеленої угоди» (Green Deal Industrial Plan), який є відповіддю на американський Закон про зниження інфляції (IRA), що передбачає масштабні субсидії для зеленого виробництва у США. План включає чотири компоненти: спрощення регуляторного середовища; прискорений доступ до фінансування; розвиток умінь і навичок; відкрита торгівля для розширення ланцюгів постачання. Ключовим елементом плану стало прийняття Акту про промислову безвуглецеву продукцію (Net-Zero Industry Act, NZIA) та Акту про критичну сировину (Critical Raw Materials Act, CRMA) у 2024 році, що встановили цільові показники для виробництва стратегічних чистих технологій на теренах ЄС. До безсумнівних досягнень кліматичної промислової політики ЄС слід віднести наступне. Поперше, EU ETS продемонстрував спроможність ціни на вуглець виступати структурним стимулом для інвестицій: після зростання ціни EUA вище 50 євро/т різко зросла кількість корпоративних оголошень про нейтральні зобов'язання (net-zero commitments). По-друге, Фонд інновацій профінансував перші в світі промислові масштабні проекти «зеленої» сталі та водневих процесів. По-третє, CBAM сформував міжнародний прецедент вуглецевого ціноутворення в торгівлі – кілька держав (Канада, Велика Британія) розглядають аналогічні механізми. Водночас дослідники і практики вказують на серйозні структурні обмеження. По-перше, роздробленість фінансових інструментів – EU ETS, Фонд інновацій, Фонд модернізації, JTF, IPCEI, InvestEU, «Горизонт Європа» – ускладнює координацію та підвищує транзакційні витрати для підприємств, особливо середнього розміру. Дослідження Agora Industrie (2023) фіксує, що кількість заявників середнього бізнесу в конкурсах Фонду інновацій непропорційно мала порівняно з великими корпораціями. По-друге, технологічна невизначеність залишається суттєвою: чи стане водень, CCS або електрифікація домінуючою технологією для кожної галузі – питання, що потребує відповіді до здійснення 20–30-річних капіталовкладень. Підтримка множинних технологічних шляхів (technologyneutral approach) збільшує загальний обсяг фінансування, але не гарантує масштабування жодного. По-третє, нерівномірність географічного розподілу: промислові кластери в Польщі, Румунії та Болгарії, де енергетична система більш вуглецемістка, перебувають у значно менш сприятливих стартових умовах, ніж виробники у Скандинавії, Франції чи Іспанії, де відновлювані джерела вже домінують. Нарешті, соціальна вимір переходу: за оцінками Комісії, у «вуглецевоємних» регіонах ЄС зайнято близько 185 тисяч осіб безпосередньо та понад мільйон у суміжних галузях. Рамкова програма справедливого переходу забезпечує певний буфер, але кваліфікаційний розрив між потребами «зелених» галузей і наявними навичками робочої сили залишається критичним. Україна є однією з найбільш енергоємних економік Європи: питомі витрати енергії на одиницю ВВП перевищують середній показник ЄС у 2,5–3 рази. Металургійна галузь, хімічна промисловість і виробництво будматеріалів формують значну частку промислового ВВП і є основними постачальниками валютної виручки. Після повномасштабного вторгнення 2022 року промислова інфраструктура зазнала суттєвих руйнувань, що водночас є трагедією і «вікном можливостей» для будівництва нових потужностей одразу на низьковуглецевій основі. У контексті євроінтеграції Україна взяла на себе зобов'язання поступового приєднання до EU ETS та імплементації пов'язаного кліматичного законодавства в рамках процесу вступу. Національний план адаптації до змін клімату та Національна стратегія сталого розвитку визначають декарбонізацію як пріоритет, однак операційний механізм підтримки промислового переходу залишається в зародковому стані. На основі аналізу досвіду ЄС пропонуються такі рекомендації для державної політики України. Перше: розбудова національної системи торгівлі викидами як підготовчого кроку до зв'язку з EU ETS. Уже сьогодні запровадження обов'язкового звітування про викиди для підприємств, охоплених CBAM (сталь, алюміній, цемент, добрива), є невідкладним завданням для уникнення неприємних сюрпризів при доступі на ринок ЄС. Друге: стратегічне позиціонування у ланцюгах постачання «зеленої» сталі та водню. Нові сталеливарні потужності, що відбудовуватимуться після завершення активної фази бойових дій, доцільно проектувати з урахуванням H-DRI-технологій і забезпечити доступом до інфраструктури відновлюваної електроенергії. Третє: використання фінансових механізмів ЄС у рамках Плану України (Ukraine Facility, 50 млрд євро на 2024–2027 роки) для цілеспрямованого субсидіювання «зелених» промислових інвестицій з прив'язкою до CBAM-вимог та технологічних орієнтирів EU ETS. 5 Четверте: розвиток інституційних спроможностей для CBAM-верифікації: сертифікація незалежних перевіряючих, розбудова Державного кадастру викидів парникових газів на рівні установок (facilitylevel), впровадження цифрових систем моніторингу виробничих процесів. Висновки Проведений аналіз дозволяє сформулювати такі ключові висновки. | uk |
| dc.relation.references | Досвід ЄС свідчить, що кліматична нейтральність і промислова конкурентоспроможність є сумісними цілями, але їх одночасне досягнення потребує комплексного інструментарію, який поєднує ціноутворення на вуглець (EU ETS), захист конкурентоспроможності (CBAM, безоплатні квоти), пряму фінансову підтримку інновацій (Фонд інновацій, IPCEI) та соціальний супровід (JTF). | uk |
| dc.relation.references | Ціна вуглецю є необхідним, але не достатнім стимулом: без доступного фінансування «першого переходу», без стабільних сигналів попиту (зокрема, зеленими державними закупівлями) і без інфраструктури (відновлюваний водень, CO-трубопроводи, «розумні» мережі) навіть висока ціна EUA не забезпечить масштабного промислового переходу у короткий термін. | uk |
| dc.relation.references | CBAM є структурно значущим, але юридично вразливим механізмом: його успіх залежить від міжнародного визнання і здатності ЄС ставити вуглецеву ціну дієвим інструментом зовнішньої торговельної дипломатії. | uk |
| dc.relation.references | Для України участь у кліматичній промисловій трансформації ЄС – не лише регуляторне зобов'язання, а й стратегічна можливість: вигідне географічне положення, потенціал відновлюваної енергетики (особливо вітрової та сонячної), кваліфікована технічна робоча сила і потреба у відбудові промислового капіталу формують унікальне вікно можливостей для будівництва «зелених» промислових активів нового покоління. | uk |
| dc.relation.references | Міждисциплінарний підхід до дослідження – з урахуванням економіки, права, технічних наук та соціології – є методологічно необхідним для повноцінного розуміння трансформацій, що відбуваються, і для розробки ефективної державної політики. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ / REFERENCES | uk |
| dc.relation.references | Ostapenko Olha. Ukraine`s opportunities for implementing a sustainable development program: environmental aspects and the impact of innovative energy technologies. Ukraine`s capacity to implement the sustainable development program in the context of fullscale armed aggression: Scientific monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”,Volume 2, Section 32. 2025. P. 238-269. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-570-9-3 | en |
| dc.relation.references | Ostapenko Olha. Ecological aspects of sustainable development of Ukraine`s regions: integration of heat pumps and renewable sources of energy. Theoretical and applied aspects of sustainable development of Ukrainian regions : scientific monograph. Volume 1. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2025. P. 299-333. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-539-6-13 | en |
| dc.relation.references | Ostapenko O. P. Estimation of tendencies of transforming the energy sectors of World, European Union and Ukraine in the perspective to 2050 with using the renewable energy sources in the concept of Sustainable Development. Social capital: Vectors of development of behavioural economics: Collective monograph. ACCESS Press Publishing house: Veliko Tarnovo, Bulgaria, 2021, 184 p. P. 99 – 139. Ольга Павлівна | en |
