Інформаційна екосистема «Електронний університет». Методологія, дослідження, впровадження, результати

Abstract

Інформаціонографія містить результати наукових досліджень та практичного впровадження інформаційної екосистеми «Електронний університет» у Вінницькому національному технічному університеті. Запропоновані концепції, моделі та алгоритми апробовані також в інших закладах вищої освіти м. Вінниця. Опубліковані моделі, результати практичної реалізації можуть бути корисними для створення та запровадження сучасної інформаційної екосистеми електронного університету для керівництва навчальних закладів; фахівців центрів інформаційних технологій в освіті; центрів дистанційного та змішаного навчання; науковців, що досліджують особливості запровадження інформаційних технологій в освіті.йні екосистеми є основою розвитку сучасної економіки та бізнесу. Особливістю їх використання є використання сучасних інформаційних технологій та правил управління за концепцією Management 4.0. Результати дослідження, розробки та впровадження інформаційних екосистем та їх розвитку в освіті дозволили авторам виділити основні принципи побудови архітектури та визначити показники забезпечення якості функціонування інформаційної екосистеми в освіті. Детальний аналіз кожного принципу дає можливість сформувати загальні архітектурні моделі. Ці моделі можна використовувати для створення та впровадження інформаційної екосистеми для інших навчальних закладів. Визначено основні принципи інформаційної екосистеми в освіті. Серед них – систематичність, модульність, масштабованість, багаторазове використання інформації, мінімізація дублювання даних та інформації в різних формах, адекватне зберігання інформації та знань, а також рольова зосередженість на взаємодії користувача та людини з машиною. Розглянуті сценарії реалізації зазначених принципів та формування математичних моделей для оцінки повноти їх впровадження дозволяють оцінити рівень розвитку інформаційної екосистеми. Візуальна модель комплексної інформаційної екосистеми ”Електронний університет” дозволить визначити рівень системного охоплення різноманітних видів діяльності в навчальному закладі та реалізації принципів інформаційної екосистеми. Визначено рівень інтеграції та комунікацій системи – від зв`язків із зовнішніми сервісами до комунікацій між основними акторами – студент-викладач, студент-деканат, керівник-співробітник. Еволюція версій інформаційних систем в університеті від автоматизації інформаційних процесів до впровадження комплексних технічних та управлінських рішень дозволила точніше сформувати сервісні модулі та оцінити рівень охоплення інформаційних процесів екосистемою. Впроваджені авторами в різних навчальних закладах електронні університетські інформаційні системи підтверджують адекватність запропонованих моделей.