Foreign language instruction as a means of developing students’ academic presentation competence

Abstract

This article examines foreign language instruction as a practical means of developing second year students` academic presentation competence at Vinnytsia National Technical University (Ukraine). The study was conducted in the realities of Ukrainian higher education during russia`s ongoing war of aggression, instruction is regularly disrupted by air-raid alerts, hybrid timetables, and occasional power or connectivity instability. Academic presentation competence is conceptualised as an integrated construct that includes technical content accuracy, rhetorical organisation and signposting, academic language use, multimodal slide-to-speech coherence, delivery and interaction, and resilience – the ability to maintain coherence and recover communicatively after interruptions. A four-month instructional model was implemented with 78 students of the Faculty of Power Engineering and Electromechanics and organised as a repeated genre-performance cycle: baseline diagnostic micro-presentations, scaffolded rehearsal tasks (outlining, process explanation, data commentary, limitations framing), structured peer feedback, and a final presentation with an assessed Q&A. The intervention explicitly trained fault-tolerant speaking strategies (restart signals, compressed versions, and time-cut protocols) as a response to the disrupted learning environment. Evidence anonymised rubric scores, presentation artefacts, and observation notes indicates that students most consistently improved in macro-structuring, audience-oriented framing, slide design alignment, and Q&A management, while language accuracy developed more unevenly across proficiency levels. The study argues that resilience-oriented instructional design should be treated as an integral component of academic speaking competence in wartime Ukraine, not as an external constraint. All participation was voluntary, based on informed consent, and all reported results are aggregated and anonymised to ensure confidentiality and non-disclosure of personal data. The article proposes assessment-relevant indicators and pedagogical mechanisms that can be transferred to other technical ESP contexts operating under disruption.

У статті розглянуто іншомовне навчання як практичний засіб розвитку академічної презентаційної компетентності студентів 2 курсу Вінницького національного технічного університету. Дослідження виконано з урахуванням реалій української вищої освіти в умовах триваючої агресії росії, коли навчальний процес регулярно переривається повітряними тривогами, гібридними розкладами та періодичною нестабільністю електропостачання або зв`язку. Академічну презентаційну компетентність концептуалізовано як інтегрований конструкт, що охоплює точність технічного змісту, риторичну організацію та сигнальність викладу, академічне мовне оформлення, мультимодальну узгодженість слайдів і мовлення, подачу та взаємодію, а також стійкість – здатність зберігати зв`язність і відновлювати комунікацію після переривань. Протягом 4 місяців було реалізовано навчальну модель із залученням 78 студентів Факультету електроенергетики та електромеханіки, організовану як цикл повторення: діагностичні мікропрезентації на старті, поетапні тренувальні завдання (планування, пояснення процесу, коментування даних, формулювання обмежень), структурований взаємозворотний зв`язок та підсумкова презентація з оцінюваною сесією запитань-відповідей. Цей підхід спеціально формував «відмовостійкі» стратегії мовлення (сигнали перезапуску, стислий варіант повідомлення та протокол скорочення часу) як відповідь на умови перерваного навчання. Дані, отримані на основі знеособлених рубрикаторних оцінок, презентаційних артефактів і нотаток спостереження, свідчать про найбільш послідовний прогрес студентів у макроструктуруванні, орієнтації на аудиторію, узгодженні дизайну слайдів із мовленням та веденні сесії запитань-відповідей, тоді як мовна точність розвивалася більш нерівномірно залежно від рівня володіння мовою. Обгрунтовано, що стійкісно орієнтований дизайн навчання має розглядатися як складова академічної усної компетентності в умовах воєнного часу в Україні, а не як зовнішнє обмеження. Участь була добровільною та здійснювалася на основі інформованої згоди, а всі результати подано в агрегованому й анонімізованому вигляді для забезпечення конфіденційності та нерозголошення персональних даних. Стаття пропонує оцінювальні індикатори та педагогічні механізми, які можуть бути перенесені на інші технічні ESP контексти, що функціонують в умовах переривань.