Hedging and epistemic modality in academic discourse: linguistic markers of caution and non-categorical claiming

Abstract

The article examines how a compact set of epistemic markers – might, could, suggest, appear to – functions as a linguistic toolkit of hedging in English academic discourse, with a particular focus on research articles authored by Ukrainian scholars in wartime conditions. The study is grounded in a small, purpose-built corpus of English-language publications three disciplinary clusters – Applied Linguistics and Education, Biology and Life Sciences, Electrical Engineering – situated along a soft-hard knowledge continuum. All articles were examined using the Sketch Engine platform, and the analysis relies on open-access English corpora – primarily the English Web 2021 (enTenTen21) – to identify and quantify epistemic uses of the target markers, which were then analysed in terms of frequency, distribution across rhetorical sections, and functional load in the transition empirical observation to interpretive claiming. The findings show that the four markers are not interchangeable, but occupy distinct positions on a scale of epistemic commitment. Suggest is preferentially used authors infer relatively robust relationships their data, especially in Results and Discussion sections. Might and could cluster around hypothetical explanations, projections and scenario building, marking claims as plausible yet explicitly revisable. Appear to signals heightened caution, typically in multi-factorial or model-dependent contexts key variables cannot be fully observed. The density and patterning of these markers vary by discipline, with the highest concentration in interpretive, human-facing fields and lower, but strategically important, use in engineering texts at the interface between simulation and real-world recommendations. The article argues that careful calibration of epistemic modality is a central mechanism of responsible scientific communication, particularly under the russian-Ukrainian war of aggression, when data are fragmented and yet urgently needed for decision-making. The results have direct implications for teaching academic English and academic integrity in Ukrainian universities and outline directions for further corpus-based, contrastive and computational research on hedging in crisis-affected scholarly communities.

У статті досліджується, як компактний набір епістемічних маркерів – might, could, suggest, appear to – функціонує як лінгвістичний інструментарій геджування в англомовному академічному дискурсі, з особливим акцентом на наукові статті, авторами яких є українські дослідники в умовах воєнного часу. Дослідження спирається на невеликий, спеціально сформований корпус англомовних публікацій із трьох дисциплінарних кластерів – прикладна лінгвістика та освіта, біологія та науки про життя, електрична інженерія, – розташованих уздовж континууму «м`яких»-«жорстких» галузей знання. Усі статті було проаналізовано за допомогою платформи Sketch Engine, а дослідження спирається на відкриті корпуси англійської мови – насамперед English Web 2021 (enTenTen21) – для виявлення та кількісної оцінки епістемічних уживань цільових маркерів, які далі аналізувалися з огляду на частотність, розподіл за риторичними розділами та функціональне навантаження в переході від емпіричних спостережень до інтерпретативних тверджень. Отримані результати засвідчують, що чотири маркери не є взаємозамінними, а займають різні позиції на шкалі епістемічної залученості. Suggest уживається переважно там, де автори виводять відносно надійні взаємозв`язки зі своїх даних, особливо в розділах Results та Discussion. Might і could групуються навколо гіпотетичних пояснень, прогнозів та моделювання сценаріїв, позначаючи твердження як правдоподібні, але явно відкриті до перегляду. Appear to вказує на посилену обережність, зазвичай у багатофакторних або модельно-залежних контекстах, де ключові змінні неможливо ретельно відстежити та спостерігати. Щільність уживання та типові патерни цих маркерів варіюють залежно від дисципліни: найвищу концентрацію зафіксовано в інтерпретативних, орієнтованих на людину галузях, а нижчу, проте стратегічно важливу – в інженерних текстах на межі між моделюванням і практичними рекомендаціями. У статті обґрунтовується, що ретельне калібрування епістемічної модальності є центральним механізмом відповідальної наукової комунікації, особливо в умовах російсько-української агресивної війни, коли дані є фрагментованими, але водночас вкрай потрібними для ухвалення рішень. Отримані результати мають безпосередні наслідки для викладання академічної англійської мови та формування академічної доброчесності в українських університетах і окреслюють напрями подальших корпусних, контрастивних та комп`ютерно орієнтованих досліджень геджування в наукових спільнотах, що зазнали впливу кризових умов.