Професійна педагогічна компетентність як основа компетентнісної моделі сучасного фахівця

Abstract

The article provides a theoretical justification of professional pedagogical competence as the foundation of a modern competency model of aspecialist in the context of global socio-cultural transformations. The dynamics of the transition a static system of knowledge accumulation to the mobility of competencies, which is dictated by the requirements of the modern labor market and the concept of lifelong learning, are analyzed. It is established that the professional competence of a teacher is an integrative quality of a personality that combines theoretical training, practical experience and a system of value orientations. The structure of professional and pedagogical competence is detailed through the prism of professional-content, professional-activity and professionalpersonal components. Special attention is paid to the distinction between basic and key competencies. The main groups of competencies are identified and characterized: socio-psychological, communicative, psychological-pedagogical and subject-specific. A separate scientific emphasis is placed on the ion of a group of contextual (narrowly specialized) competencies, which include research, instrumental, organizational competencies and the ability to professional cooperation. The scientific novelty of the work lies in the clarification of the hierarchical structure of the specialist model, professional orientation and personal determinants: emotional stability, cognitive abilities, stress resistance - act as determining factors of successful self-realization. The author`s vision of the levels of formation of general competencies at the request of stakeholders is presented. It is proven that the effectiveness of educational interaction directly depends on the ability of the future specialist to reflect, overcome professional stereotypes and harmonize innovative approaches with his own life experience. Conclusions are formulated regarding the need for further study of psychophysiological determinants of the development of professionalism of practicing teachers.

У статті здійснено теоретичне обґрунтування професійної педагогічної компетентності як фундаменту сучасної компетентнісної моделі фахівця в умовах глобальних соціокультурних трансформацій. Проаналізовано динаміку переходу від статичної системи накопичення знань до мобільності компетенцій, що диктується вимогами сучасного ринку праці та концепцією навчання впродовж усього життя. Встановлено, що професійна компетентність педагога є інтегративною якістю особис- тості, яка поєднує теоретичну підготовку, практичний досвід та систему ціннісних орієнтирів. Деталізовано структуру професійно-педагогічної компетентності через призму професійно-змістовного, професійно-діяль- нісного та професійно-особистісного компонентів. Особливу увагу приділено розмежуванню базових та ключових компетенцій. Виокремлено та охарактеризовано основні групи компетенцій: соціально-психологічну, комунікативну, психолого-педагогічну та предметну. Окремий науковий акцент зроблено на виділенні групи контекстуальних (вузькоспец- іалізованих) компетенцій, до яких віднесено науково-дослідну, інструмен- тальну, організаторську компетенції та здатність до професійної співпраці. Наукова новизна роботи полягає в уточненні ієрархічної структури моделі фахівця, де професійна спрямованість та особистісні детермінанти: емоційна стабільність, когнітивні можливості, стресостійкість – виступають визначальними факторами успішної самореалізації. Представлено авторсь- ке бачення рівнів сформованості загальних компетенцій за запитами стейк- голдерів. Доведено, що ефективність освітньої взаємодії безпосередньо залежить від здатності майбутнього фахівця до рефлексії, подолання професійних стереотипів та гармонізації інноваційних підходів із власним життєвим досвідом. Сформульовано висновки щодо необхідності подаль- шого вивчення психофізіологічних детермінант розвитку професіоналізму вчителів-практиків.